Якби мені ще пів роки тому сказали, що я замовлю дипломну роботу, то я б не повірила. Я завжди, ще з школи, добре вчилася і звиклася готувати контрольні, реферати сама. Біля півроку назад я сама ледве не стала «автором» дипломів. Це сталося так - мій друг вирішив організувати невелику команду, яка б готувала дипломні проекти на замовлення. Реалізував він це лише в рамках нашого Вузу, але, признаюся, зробив це не погано: підібрав фахівців з різних факультетів. В основному, в команду входили відмінники-старшокурсники, які добре уміли працювати з матеріалом, грамотно писали, були відповідальними, але не володіли підприємницькою жилкою і тому ходили без роботи. Потрібний був лише один активіст, який би організував їх роботу і знаходив замовників. Мені друг теж пропонував прийняти участь в цьому проекті, і я вже майже погодилася, але в останню мить збагнула, що мені треба спочатку свій диплом написати, а вже потім допомагати іншим. Але не встигла я просидіти і одного дня над першоджерелами в бібліотеці, готуючи дипломний проект, як в моєму житті все круто змінилося.

Може бути вам відразу було зрозуміло, що коли тобі 21, а у тебе немає улюбленої людини, то не варто сидіти в бібліотеці, але я про це не замислювалася доки не зустріла Сергія. Не то щоб у мене зовсім не було молодих людей, але вони якось дуже епізодично з'являлися в моєму житті, і часто це було тому, що я говорила їм на побаченні: «Ну, ти ж розумієш, що мені потрібно вчитися, здобувати освіту чи ні, в кіно не можу, завтра важлива контрольна». Але з Сергієм все було по-іншому. Ми якось зіткнулися в коридорі універа і потім ходили тиждень дивилися один на одного і посміхалися. Я вже була готова продовжити так мовчазно посміхатися до закінчення навчання у Вузі, оскільки знала, що сама знайомитися не підійду, але Сергій сам до мене підійшов. Я була така збентежена цим, що погодилася і на кіно, і на кафе і вже півроку як погоджуюся. Напевно, якби я тоді не втратила голову, то і зараз би сиділа в горі книг, ретельно виписуючи і переписуючи посилання на літературу, або за комп'ютером компонувала б цитати, або стояла б в черзі до наукового керівника.

Але моя улюблена людина змінила мій погляд на навчання. Шкода, що лише на останньому курсі я зрозуміла, що означає студентське життя. Жити і радіти життю треба, коли ти молодий. Знання? Так, вони важливі. Але важливе не те, що написане в твоєму дипломі, який мало ймовірно, що хтось читатиме. Важливе те, що у тебе в голові, те, що ти можеш використовувати на практиці, те, чим ти насправді володієш. Ну, ось є в дипломі цитата з Арістотеля, наприклад. Але, якщо ця цитата буде похована в твоєму дипломі, то кому це було треба?

За останніх пів роки я зрозуміла все це, я не втрачала часу даремно. Я проводила час з тими людьми, які мені подобалися, з тими, з якими мені було цікаво спілкуватися. Від нових друзів, від спілкування я дізнавалась більше, ніж з наукових книг, тому що мені було цікаво, тому що це було чимось живим, чимось справжнім!

Це було здорово. Шкода лише, що викладачі і мій науковий керівник не дуже високо оцінювали мій новий стиль життя і свободу вибирати, робити так, як я вважала потрібною. Та і я знала, що боротися із старою системою, де оцінюють не тебе, не те, що ти знаєш, а те, який у тебе диплом, безперспективно. Удома лежав початок першого розділу з позначками огляду літератури, а кіно і спілкування як і раніше манили мене куди більше. Моя молода людина не давила на мене і не вимагала, щоб я не вчилася, просто мені самою хотілося бути з ним, а не із запорошеними книгами.

Я вже готова була зневіритися, але тут пригадала, що зараз є можливість замовити диплом. Це був мій шанс. Звертатися до друга я не хотіла. Мені здавалося, що якщо я замовлю дипломну роботу у когось в своєму Вузі, то це обов'язково виплиє назовні, і тоді можна не чекати вдалого захисту диплома. Допомогла мені моя подруга. Вона давно поклопоталася про те, щоб на полиці в її кімнаті стояв готовий переплетений диплом. Вона вже другий рік серйозно працювала і заздалегідь вирішила, що робота для неї на першому місці, а захист дипломної роботи – це формальність, в професії подруга була успішною і без наукових досліджень, а завдяки упевненості в собі, природженому умінню спілкуватися, бути доброзичливою і відповідальною. Я порадилася з нею і замовила диплом в Інтернеті. Чекання було для мене повним хвилювання і тривоги. Я добре зналася на темі свого майбутнього дипломного проекту, і я знала, що виступати на захисті повинна з якісною, добре вивіреною роботою. Як би я не відносилася до свого наукового керівникові, але підводити його на захисті мені не хотілося.

Але, коли я, нарешті, отримала свій дипломний проект і прочитала його, я була приємно здивована. Повторю, я добре орієнтувалася в темі, я відразу зрозуміла, що робота дуже хороша. Не знаю, чи написала б я краще чи ні. Мабуть, досвід написання робіт означає не менше, ніж глибоке знання теми досліджень. Мені дуже сподобалося, як був структурований матеріал, і як було виконано оформлення. Я додала декілька рядків від себе, щоб відчути, що в дипломі є трохи моїх думок, потім, показавши роботу науковому керівникові, почула від нього декілька утішних слів, і із спокійною душею поставила диплом на полицю – чекати захисту.