Мій досвід написання робіт на замовлення хоч і не б’є рекорди книги Гінеса, але є про що згадати. 

Пишу роботи на замовлення вже на протязі трьох років, і можу відверто похизуватися жодної трійки, ще ніхто не отримав. Тай четвірки отримували ті, кому було байдуже до роботи, та до оцінки. Повірте були й такі.

Проблема написання робіт на замовлення багатогранна. Тут і вимоги викладача, і складність роботи, і потенційна можливість того хто буде її писати і хто захищати. Але на рахунок теми, я б посміялась. Повірте ніхто не буде вигадувати для вас коханого завдання сфотографувати рожеве слоненя. Повірте, це вже й досвідом перевірено, тай не хоче жоден викладач щоб йому якийсь студент, чи студенточка анафему в церкві замовили. Тай оцінюють роботи не так на захисті, а більше сам керівник, а потім тишком-нишком сам і ставить оцінку, бо крім нього її ніхто не читає, максимум гортають (повірте мені, я працювала на кафедрі).
Але не буду кривити душею дуже часто складні роботи саме й замовляють. 
Або дотягнуть, що залишилось два тижні до захисту, зайшли в Інтернет, «ОЙ!», а потрібно в бібліотеку, а часу «ніц». 

Всі проблеми написання робіт на замовлення я звела б до двох. І обидві вони стосуються людей. 
Першу можна віднести до особи замовника. Він замовляє і в нього виникають питання: «Чи дійсно напишуть вчасно?», «Як я підходитиму до викладача з частинами розділів, я ж їх не знаю?», «Як я буду захищати?».
Говорю відверто зі свого досвіду, часто навіть ніхто ні з ким надто і не спілкується. Приніс диск, переглянув викладач на наступний день віддав червоним виділив, те що не подобається. Хоча вимоги на одному і тому ж факультеті різні не те, що вже по вузі. Все залежить від наукового керівника. Захищала я в свій час курсову по педагогіці, так то ж казочка була, не те що одну лабораторну з фізики. 
Тай питання на захисті гарненько друзям роздаєш, і відповіді на них готові. А чим більше питань задають друзі, тим менше викладачі. 
А друга проблема того хто робить. І виникають питання, а чи заплатять. Просидиш два місяці в бібліотеці і в статуправлінні, а потім зась.
Ось чому агентствам хвала! Від скількох легких замовлень я відмовлялась, бо не знала нічого про замовника, ні хто він ні з чим його їдять. 
Ось зараз хочу з вами поділитися досвідом в написанні робіт. Скажу чесно, принаймні так в мене. Доки ти не вимрієш роботу, доки ти не створиш її в голові – доки ти її не напишеш, принаймні так в мене. План написати повірте легко, посидиш в бібліотеці і все. 
А от відкинути зайве, вибрати напрям і розкритті роботи, повірте це складніше. Якщо дати одну книгу, або одну тему студентам і попрохати зробити реферат, скільки буде варіантів – сотні різних (ред. Агентства: або один скачаний з Інтернету).
Так от вимріяні і виплакані вже здані роботи, довели, що є єдині істини, і помилки, котрих уникаєш лише з досвідом. 
Досвідом хочу з вами поділитись: 
1. Коли тема незходиться з планом 
2. Коли написано багато, а суті немає 
3. Коли ігнорують журнали, статі, та й бібліотеку взагалі. 

А тепер викажу прохання мабуть багатьох. Повірте легше написати дві нові роботи, чим переробити одну напівготову. Яку вже бачив керівник.

Приклад з мого життя. Підходить одногрупник дає дві дискети і ксерокс. І тихесенько каже: «Відформатуй курсову. Там все вже є крім одного розділу». 
Думаю а чом і ні. Правила оформлення знаю краще, чим таблицю множення – чесно. Тай посидів два дня і діло з «куста». Тай часу два тижні. Ну і от. Приходиш додому відкриваєш дискети – і розумієш, що там потрібно лише «стерти і забути». Розумієш, що весь матеріал з Інтернету, та ще й за 2002 рік(а зараз 2007) - чудово. З його ксероксів вибрала 5 сторінок. Подумки згадала посмішку товариша, посміхнулась сама і пішла робити курсову з нуля. Дякую хоч план був викладачем написаний. А ще говорять дорого беруть, нічого не роблять. Ага бачила таких, кричать на всіх кутках в мене керівник поганий матеріал не дає, і тема не така і руки не від туди.
А ти вже для цього викладача дві роботи зробив, і без проблем. 

Переробляти таку курсову, було ще нічого. А от найгірший випадок, це коли хтось мається два місяці, псує нерви керівнику і собі. Показує матеріал керівнику від захоплюється саме цією статтею, і хоче саме в цьому руслі працювати, а матеріалу немає. І вигадуєш манну небесну. Пишеться розділ власноруч. Оце дійсно і коштує дорого і важко. А тобі потім говорять, я ж тобі половину матеріалу дав. Ну не виходить одразу, ну не тягни. Переробити часто повірте, складніше!
Так скажу, що одні з найбільших проблем з якими мені довелося зіткнутися і виправити приблизно такі.

Але поділюся ще секретом, багато що залежить від вашої репутації у викладача – повірте, це стосується навіть рефератів. І якщо Ви в чорному списку, то краще не нервуйте, а йдіть до професіонала. 
Приклад. Пишу три реферати, всі на одному рівні виконання. Але пишу для різних студентів. Результат відмінниці - п’ять, трієчниці п’ять, а от Ользі чотири… Чому? Підходжу вибачаюсь. А вона розповідає. Викладач до неї при взято відноситься, і вона навіть не сподівалась на чотири, думала буде три. 
Так от, мабуть, дійсно було непогано написано, що у викладача не піднялась рука на три! (по секрету роботи частіше замовляють дівчата, ну не люблять вони всі ці ксерокси, сканери, програми комп’ютерні) 

До речі роботи завжди пишуть достатньо досвідчені виконавці, бо треба не лише вміти читати, а й докопуватись до суті. І не боятись брати відповідальність за роботу і знати, що зможеш її виконати. 
Рівень людей, що пишуть роботи зазвичай дуже високий. І роботи вони пишуть завжди приміряючи їх під себе (принаймні я). І найбільше мене дратує коли мене запитують, скільки коштує курсова на п’ять, а скільки на чотири. Я завжди відповідаю всі роботи пишуться на п’ять. А на захисті чотири рідкість, а ще рідше з вини виконавця. 
Одна з моїх робіт отримала чотири, бо студент не захотів захищати – мабуть робота була непогана, якщо без захисту поставили чотири. І чому я маю брати менше за роботу, бо комусь лінь прочитати. Вибачайте шановні, це не моя вина! Я все зробила чесно.

Тай, повірте, конфузи в нашій справі часті випадки. А справжній переляк в мене був коли за день до захисту керівник почав кричати на студентку: «- Мені не подобається!!!» Тут двійка. Вибачте два тижні тому робота була готова. Ви її бачите не вперше. І що ж йде дівчина на захист – і відмінно. Ну й навіщо були ці емоції. Найкращий захист в тій підгрупі був потім розповідали. Зараз це смішно, а ті заплакані очі студентки, і година вмовлянь все добре йди на захист. А просидіти потім в коридорі три години, чекати результату. А найкращий випадок був коли студентка принесла переплутаний матеріал, і дала керівнику старий варіант роботи, до того ж не мій. О-о-о. це було цікаво. А зрозуміла я, що це не мій диск, лише коли вона дала диск, я побачила не свій почерк. І кажу пішли дивитись, що не так. Вибачалась студентка довго. 

Тому, повірте, я не знаю хто хвилюється більше, той хто замовляє, чи кому замовляють. Це своєрідний договір без оформлення у нотаріуса. 
Кожен сам вирішує замовляти, чи ні.